Після укрупнення Берегометського лісомисливського господарства не скорочено жодного працівника
Минулого тижня працівникам ДП «Берегометське ЛМГ» представили нового директора – Романа Приказку, який з лютого 2022 року виконував обов’язки головного інженера підприємства. З наказом Держлісагентства колектив ознайомив начальник Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Гончар. Він же окреслив першочергові завдання для нового керівника – своєчасне і якісне виконання виробничих завдань, збільшення заробітної платні, всіляка допомога ЗСУ, забезпечення населення, соціальної сфери дровами, покращення соціального захисту працівників.
В ексклюзивному інтерв’ю наш кореспондент попросив директора ДП «Берегометське лісомисливське господарство» Романа ПРИКАЗКУ розповісти про підприємство та поділитися планами з його розвитку.
Негативний вплив війни
– З нинішнього року два потужні держлісгоспи краю – Сторожинецький та Берегометське лісомисливське господарство – працюють під одним керівництвом. Отже і плани зросли, Романе Васильовичу?
–Справді,торік 27 вересня був виданий наказ про об’єднання і створення чотирьох державних підприємств у системі Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства. Таким чином, серед інших утворилося Берегометське лісомисливське господарства, яке мені довірили очолювати, до складу якого увійшли частина Сторожинецького держлісгоспу, Вижницький держспецлісгосп, Кіцманський держспецлісгосп АПК. Загальна площа лісових угідь, якими зараз опікується укрупнене підприємство, 65.761 гектар. Працюють майже два десятки лісництв, два переробні цехи, дорожньо-ремонтна і транспортна дільниці. Загалом у штаті понад 700 працівників. Звичайно, виробничі плани зросли. Та працівники у цей непростий воєнний час прагнуть сумлінно виконувати завдання з відтворення, збереження та охорони лісів, ефективного ведення лісового господарства, сплачують податки і платежі. Зокрема, за перше півріччя підприємство реалізувало продукції на суму 105024 тисяч гривень проти 85404 тисяч торік. А це 123 відсотків. Обсяг виробленої продукції становив 132107,7 тисячі гривень. Також заготовлено 60847 кубометрів ліквідної деревини. За перше півріччя підприємство заготовило від рубок головного користування 54675 тисяч кубометрів деревини. Рубки формування і оздоровлення лісів проведені на площі 1261 гектар. Господарство є одним із найбільших платників податків у районі. Зокрема, за 6 місяців нинішнього року сплачено податків 41286 тисяч гривень: до держбюджету – 20845 тисяч, до місцевого – 11566 тисяч, єдиного соціального внеску – 8875 тисяч.
– Як відбилася на виробничих показниках російська агресія на Україну?
–Найперше відзначаємо зменшення попиту як на круглу деревину, так і на пиломатеріали. Ринок порівняно з минулим роком значно змілів. Найгірше, що й ціна на лісоматеріали поступово падає. Зменшився попит на нашу продукцію як на внутрішньому ринку, так і європейському. Це нас дуже тривожить. Та маємо віру, що війна закінчиться нашою перемогою, деревини потребуватимуть на відбудові міст і сіл, тож ми виправимо ситуацію. Нині ж виробляємо дрова, колоту тріску, дошки, бруси, палетні заготовки. Тобто, все що виграє споживач на аукціоні, ми намагаємося виконати умови договорів.
– Зараз на найвищому рівні у державі говорять про ймовірну важку зиму, тому необхідно запасатися альтернативним паливом – дровами. Як ви налагодили цю роботу в себе?
– Лісництва отримали необхідні рекомендації. Будь-який буковинець може звернутися до найближчого лісництва, написати заяву, оплатити замовну кількість кубометрів палива і одержати його. Ми нікому не відмовили. Тим більше, що останнім часом паливних дров за кордон ми не експортуємо. Забезпечуємо дровами лише внутрішній ринок. Круглий ліс, пиломатеріали та дрова надсилаємо для потреб Збройних сил України відповідно до розпоряджень військової адміністрації та прохань командирів військових частин, де служать наші працівники.
– Знаю, Романе Васильовичу, що ваш колектив з самого початку війни відчутно допомагає українському війську. Чим допомагаєте?
– Насамперед зазначу, що нині у Збройних силах захищають Україну від російської навали 73 працівники підприємства. Це 10 відсотків від загальної кількості працівників. Тому мусимо допомагати. Розглядаємо кожне звернення військових частин. Намагаємося не відмовити, бо знаємо, яку відповідальну місію вони виконують. Направили у діючі частини 12 одиниць техніки, запасні деталі. Передаємо військовим справні автомобілі, щоб не було від них нарікань. Підтримуємо також продуктами харчування, засобами гігієни тощо. За працівниками, які захищають Україну від ворожої навали, зберігаються робочі місця, їм виплачують середню місячну зарплатню.
– Нещодавно начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Гончар видав розпорядження щодо ретельного обстеження лісових угідь на предмет незаконних рубок та їх унеможливлення. Як у вас ця робота проводиться?
– Виявляємо. Хоча це і нелегко через те, що чимало працівників лісової охорони мобілізовані. Та чисельність, що залишилася, не може забезпечити належної охорони лісових угідь. Лісник, який наглядає 500 гектарів лісових масивів, не може все встерегти. Але працівники лісової охорони стараються вчасно виявляти незаконні рубки, сигналізувати про це у правоохоронні органи і всеціло сприяти у розслідуванні порушень природоохоронного законодавства. Чомусь наші люди, йдучи у ліс, не задумуються над тим, що порушення тягне кримінальну відповідальність. Адже рано чи пізно порушника буде виявлено і збитки доведеться відшкодовувати. А там дуже високі штрафи. Про це має знати кожен, хто замислив вчинити протиправне. За невеличке спилене дерево порушник може заплатити 20 тисяч гривень. То чи варто це робити? Ліпше прийти у лісництво й виписати – 700 гривень за кубометр дров.
Розвиток за власні кошти
– В лісове господарство держава вже давно не вкладає жодних коштів. Як вам вдається лагодити і прокладати нові дороги?
– Будівництво доріг для нас у пріоритеті. За планом у Фальківському лісництві маємо зробити 3,1 кілометра нової лісової дороги. А поточні ремонти проводимо постійно, нам не зашкодила навіть війна. У лісах постійно працюють бульдозери, екскаватори, грейдери. Проводимо ремонти власними механізмами. Бо якщо лісова дорога в належному стані, то це запорука оперативного і своєчасного перевезення деревини, економія пального. Відремонтовані дороги створюють зручні умови для оперативного реагування у випадках пожеж та незаконних рубок. Дороги мають ще й соціальне значення, адже сполучають села або скорочують шлях між ними. Загалом же з початку року відремонтовано 21.37 кілометра лісових доріг. Найбільше у Чемернарському лісництві – 13.5 кілометра. Всі ремонтні роботи здійснюються за власні кошти підприємства.
Примножують ліси і фауну
– В Україні торік активно взялися за реалізацію програми президента «Зелена країна». Війна не призупинила її реалізацію?
– Програма президента «Зелена країна» не зупинена, її реалізація продовжена. Ведуться перемовини з територіальними громадами щодо передачі неугідь під заліснення. Весняна лісокультурна кампанія у «Берегометському лісомисливському господарстві» пройшла за планом. Посадку лісу провели у 7 лісництвах на загальній площі 25,3 га. Висаджено 150 тисяч штук посадкового матеріалу: 46 тисяч – ялиці європейської, 26,9 тисячі – ялини білої, 52,5 тисячі – дуба звичайного, 19,7 тисячі – бука тощо. Загалом за перше півріччя року наші лісівники провели роботи з лісовідновлення на площі 197 гектарів, що перевищує заплановане.
– Зараз активно впроваджується метод поступових рубок. Який відсоток у вашому підприємстві вони займають, Романе Васильовичу?
– На території нашого лісомисливського господарства переважають поступові рубки. Їх понад 80 відсотків. Перший прийом – зрізуємо перестиглі дерева, створюючи сприятливі умови для засівання насіння і появи сіянців поновлення. Проходить певний час і бачимо, що є добрий підріст, то проводимо кінцеву рубку із збереженням молодняка. Після цих заходів з’являється гарний ліс. Суцільні рубки є тільки у тих місцях, де планується створення нових лісових культур.
– У вас лісомисливське господарство, де чимало уваги приділяється розмноженню поголів’я диких тварин.
– В Славинському лісництві цього року згідно плану обладнали 30-гектарний вольєр для напіввільного утримання оленя благородного. Наступного року продовжимо роботи, збільшимо вольєр до 60 гектарів. Крім того, у межах нашого лісового фонду мешкають косулі, дикі свині, ведмеді, зубри… Працюємо для того, щоб поширювати популяцію червонокнижних тварин. Щоб мешканцям лісів було що споживати у холодну пору року, лісівники заготовляють корми – кормові віники та сіно. Особливо добре потрудилися працівники Долішньо-Шепітського лісництва, які уже впорались із своїми завданнями. Крім того, єгері облаштовують i будують для тварин біотехнічні споруди, де лісові мешканці можуть заховатися від дощу і холодів, а також знайти підготовлену для них їжу.
Джерело: Погляд
