Член АДПУ розповідає про перспективи роботи деревообробного бізнесу під час військового стану та про те як впливають перекриті кордони із сусідньою Польщею на роботу підприємства
На третьому році повномасштабної війни росії проти України вже доволі важко згадати яким був український бізнес “до”. Станом на сьогодні він кардинально інший – адаптований до реалій, але постійно долає все нові і нові виклики часу. Про роботу під час військових дій на території країни, як вплинуло перекриття кордонів польськими мітингувальниками на діяльність підприємства, про стан ринку деревини, а також про перспективи ми поговорили із Тарасом Обуховичем, заступником директора ПП “Скіфи”.
ПП “Скіфи” працює на українському ринку із 2002 року та є виробником дерев’яних піддонів, палетних бортів та напівфабрикатів для виробництва різних видів тари. Асортимент їх продукції налічує понад 100 позицій. Також компанія надає послуги з оренди піддонів та їх ремонту якщо вони пошкоджені або зламані.
Робота компанії під час війни
Звичайно, ніхто не чекав на такий розвиток подій, сподівались, що повномасштабна війна не розпочнеться. Але 24 лютого 2022 року усе змінило. Першочергово наша команда згуртувались і всі свої сили ми розподілили на допомогу Збройним силам України, населенню та державі ( це і гуманітарна, і фінансова допомога). У доволі короткі терміни ми запустили критичні напрямки роботи. Трішки згодом нам вдалось відновити виробництво, бо розуміли що дуже важливо забезпечити робочі місця. Було втрачено чимало напрацювань – як і в забезпеченні, так і в реалізації продукції. Не встигли ми оговтатись як в країні почались масові відключення електроенергії. Знову було важко, але знову адаптувались, практично не зупиняли діяльність. Станом на зараз – компанія працює, але на жаль не на 100% потужності, – розповідає заступник директора ПП “Скіфи”.
Перекриття кордонів польськими мітингувальниками: як це впливає на роботу підприємства
Закриття кордонів суттєво ускладнює на нашу діяльність. Але краще ніж я про це говорять цифри – до початку війни експортна частина у нас складала 50-60% діяльності, після початку війни – 90%. Закриття кордонів – проблема для забезпечення виконання нами контрактів, як в плані часових рамок, так і в плані рентабельності. Оскільки вартість транспорту суттєво змінилась, терміни поставки знижують конкурентоспроможність та якість сервісу, який ми пропонуємо своїм клієнтам. Це в свою чергу негативно впливає на нашу діяльність в цілому.
Які бачите перспективи розвитку та пропозиції щодо удосконалення роботи учасників ринку деревини?
Внаслідок реформи ринку купівлі-продажу лісоматеріалів збільшилася прозорість ринку та можливості з їх купівлі на майданчиках ліцензованих бірж. Але нам ще точно є над чим працювати. Враховуючи ситуацію в країні ринок буває нестабільним, ми спостерігаємо постійні зміни. Одна із найбільших проблем, на мою думку, це відсутність комунікації між покупцем та продавцем. Також хотілось би щоб процес ціноутворення став зрозумілішим. Першочергово необхідно налагодити взаєморозуміння між учасниками, встановити зрозумілі для всіх правила, забезпечити прозорий контроль за виконанням договорів для всіх учасників.
